Іван Гончар

Іван Гончар – видатний український громадський діяч, скульптор, художник і фундатор відомого приватного музею народного мистецтва, де зберігалася й експонувалася унікальна колекція старожитностей різних регіонів України.

З раннього дитинства займався малюванням та ліпленням. Навчався живопису, скульптури й рисунку у Київському художньо-індустріальному технікумі (1927-1930 рр.). Проживав у М. Б. Коросташа, зустрічався та був знайомий з Климентом Квіткою, Лесею Українкою, її матір’ю Оленою Пчілкою, відвідував лекції С. Єфремова і М. Грушевського. У світ великого мистецтва І. М. Гончар увійшов із благословення Олександра Довженка – його скульптура «Тарас-водоноша» була представлена на Республіканській художній виставці до 125-ліття від дня народження Т. Г. Шевченка (1939 р.).

З 1939 р. митець брав участь у Другій Світовій, дійшов до Берліна старшим лейтенантом, командиром взводу зв’язку. Нагороджений орденами й медалями. З травня до грудня 1945 р. працював у Віденській Академії мистецтв, де створив ряд скульптурних робіт до виставки «Шлях 1 Українського фронту очима художників-фронтовиків».

По війні почав реалізовувати свій задум – збирати шедеври українського народного мистецтва, які вціліли, щоби показати своїм сучасникам і нащадкам справжню Україну. Пізньої осені 1959 р. він завершив будівництво хати по вул. Ново - Наводницькій. 8-а, яка стала одним із перших приватних музеїв в Україні. Збиральницька діяльність Майстра тривала майже 45 років. За ці роки надбанням збірки стали близько 10 тис пам’яток. Серед них – вироби з тканини (сорочки, рушники, килими, одяг, головні убори тощо) – понад 2,5 од.зб., деревини – понад 250 од., кераміки – 750 од., писанки – 500 од., вироби з металу та скла, народні музичні інструменти, українські народні картини та ікони народного письма – понад 500 од., а також окремі зразки професійного письма та графіки. Приватна бібліотека нараховувала близько 3 тис. українознавчих видань, частина з яких – стародруки та рідкісні книги. Доповнювали збірку унікальні давні фото, які відображали українські традиції в одязі, орнаменті й архітектурі з різних регіонів України, виділяючи головне – антропологічні типи. Фото впорядковані автором у 18 томів мистецького історико-етнографічного альбому «Україна та Українці» .

Творчий доробок митця – скульптурні портрети героїв козацької доби, предмети дрібної пластики, живописні полотна – етнографічні типажі українців, краєвиди, історичні та архітектурні пам’ятки, графічні альбоми «Українське народне вбрання» та «Пам’ятки архітектури « тематично доповнював експозицію музею.

Помер художник 18 червня 1993 р. Похований на Байковому цвинтарі.

Мистецький альбом постав у результаті етнографічних експедицій Івана Гончара Україною у період 1950-х - 1990-х років. Це 18 томів світлин на аркушах А3 формату у супроводі коментарів та рукотворних орнаментів, замальовок зразків побуту та елементів етнографії (рушники, килими, музичні інструменти та ін.) українців переважно 19-20 ст., що упорядковані за історико-етнографічним та адміністративно-територіальним районуванням.

Своєї популярності альбом набув ще у приватному (хатньому) музеї Івана Гончара у Києві, який був одним з небагатьох осередків українства періоду 1960-х-80-х років. На відміну від тогочасних державних фондів і архівів, він завжди був відкритий для громадськості. Мрією творця було широке оприлюднення цієї фундаментальної праці ще в 1990-х роках. Проте за життя майстра цього не сталося.

Лише у 2006 року було видано перший альбом «Україна й Українці: вибрані аркуші» із 160-ма вибраними аркушами з усіх томів.

У червні 2007 року, до Дня пам’яті Івана Гончара, світ побачили ще два томи альбому «Україна й Українці» – «Галичина: Львівщина, Івано-Франківщина, Тернопільщина» і «Буковина», поєднані в одну книгу.

На початку 2008 року Музей Івана Гончара та Київський осередок Національної спілки майстрів народного мистецтва України за підтримки Київської обласної державної адміністрації та Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» видали наступний том альбому – «Київщина Лівобережна». У 2015 році було видано ще один том – «Полтавщина і Слобожанщина».

Нині перші видання томів альбому вже недоступні для придбання в Україні.